Svetlana Lavochkina

Translated by Svetlana Lavochkina

1. eyebrows / брови

   

   

   ENGUKR

   no-no, I won’t put on a black dress
   black shoes and a black shawl
   I’ll come to you all in white —
   if I have a chance to come
   and I’ll be wearing nine white skirts
   one beneath the other
   I’ll sit down in front of the mirror
   (it’ll be hung up with a cloth)
   strike up a match
   it’ll burn out and I
   will moisten it with my tongue
   and draw black eyebrows
   over my own, also black
   then I’ll have two pairs of eyebrows
   mine and yours above them
   no-no, I won’t put on a black dress
   I’ll put on your black eyebrows
   on me

   Translated by Svetlana Lavochkina

   ні-ні, не одягну чорної сукні
   чорних туфель і чорної хустки
   прийду до тебе в білому —
   якщо доведеться прийти
   і дев’ять білих спідниць
   будуть на мені одна попід одною
   я сяду перед дзеркалом
   (воно буде завішене рядном)
   чичиркну сірником
   він обгорить, і я
   наслиню його
   і намалюю собі чорні брови
   поверх моїх чорних

   і буде в мене дві пари брів
   мої і твої над ними
   ні-ні, не одягну чорної сукні
   я одягну чорні брови
   твої на себе

2. of old age / від старості

   

   

   ENGUKR

   an old man and an old woman
   died on the same day
   on the same hour
   on the same minute —
   people said they’d died of old age

   their hen died
   as did their goat and their dog
   (but the cat wasn’t home)
   and people said they’d died of old age

    

   their house fell apart
   their shed turned into a ruin
   the cellar was powdered over with dust
   people said they were just too old

   their children came to bury the old man and the old woman
   Olya was pregnant
   Serhiy was drunk
   Sonya was only three
   and they died, too
   and people said they had died of old age

   a cold wind plucked off the yellow leaves
   and buried under them the old man, the old woman, Olya, Serhiy, and Sonya
   who all died of old age

   Translated by Svetlana Lavochkina

   померли дід і баба
   в один день померли
   в одну годину
   в одну хвилину —
   люди говорили, що від старості

   здохла їхня курка
   їхня коза та собака
   (а кішки не було вдома)
   і люди говорили, що від старості

   розвалилась їхня хата
   сарай став руїною
   і погріб зверху присипало землею
   люди говорили, що від старості розвалились

   прийшли їхні діти ховати діда з бабою
   Оля була вагітна
   Сергій був п’яний
   а Соня мала три рочки
   і вони теж померли
   а люди говорили, що від старості

   холодний вітер обірвав жовте листя
   і поховав під ним діда, бабу, Олю, Сергія, Соню
   які померли від старості 

3. knife / ніж

   

   

   ENGUKR

   with relatives, we share table and graves

   with enemies—only graves

   one such candidate comes

   to share a grave with me

   says to me:

    

   —I’m bigger than you

   I’m harder than you

   I’m tougher than you

    

   sticks knife after knife into my stomach and below

   knife after knife

   his pressure springlike

   but

    

   he is smaller than us

   he is softer than us

   because he’s only got one knife

   and there are plenty of us

   at the table

   and each has their own “but”

   and each has their own cut

    

   says to me:

   —I’m a sharper blade cut you

   I’m a thicker blade cut you

   chip, chop, chip, chop

   the last one is dead

    

   hold on they say hold on

   and we hold onto our table

   from the gun muzzle

   we all drink our bullet

   Translated by Svetlana Lavochkina

   із родичами ділимо стіл та могили
   із ворогами — тільки могили
   приходить один такий претендент
   поділити зі мною могилу
   мовить до мене:

   — я більший ніж ти
   я твердіший ніж ти
   я міцніший ніж ти

   ніж за ножем всаджує у живіт і нижче
   ніж за ножем
   його жим пружинний
   але

   він менший ніж ми
   він м’якіший ніж ми
   бо ніж у нього один
   а нас за столом багато
   і в кожного своє ніж
   і в кожного свій ніж 

   мовить до мене:
   — я твердіший автомат ви
   я більший автомат ви
   мат за матом
   автомат за автоматом 

   тримайтесь кажуть тримайтесь
   і ми тримаємось за наш стіл
   та випиваємо з дула автомата
   по своїй кулі
   і гостю наливаєм одну

4. I have a crisis for you / у мене до тебе криза

   

   

   ENGUKR

   you lit up a cigarette
   but it wouldn’t burn
   it was summer
   and girls would light up from any passer-by
   but I didn’t light up from you anymore

   —our love’s gone missing, I explain to a friend
   it vanished in one of the wars
   we waged in our kitchen
   —change the word ‘war’ to ‘crisis,’ he suggests
   because a crisis is something everyone has from time to time

   remember the Second World Crisis?
   correspondingly, also the First World
   Civil Crisis—to each his own
   I forgot about the Cold Crisis
   it seems they also came in twos
   also the Uprising Crisis
   it sounds so good—
   the Uprising Crisis of 1648–1657
   write it down in the textbooks
   a crisis that liberates
   releases forever

   my great-grandfather fell in the Second World Crisis
   possibly by the hand of my other great-grandfather
   or his machine gun
   or his battle tank
   but it is unclear
   how they conducted this crisis with each other
   perhaps it was the crisis itself that killed them, like a plague
   for nobody is to blame for the crisis
   it is inexorable like death

   and when our own domestic war
   turns into crisis
   does it get better?
   does it hurt less?
   do birds come back to us from the south
   or maybe, we come out to meet them?

   why is our language like that—
   we lack words to describe our feelings
   only crisis and love are left
   as antonyms

   but if love is bound to be so complicated
   with these blazes and smolderings
   like blood and pain
   (and blood is not like periods
   but some new feeling of mine)
   (and pain is yours)

   if love is made up
   of two different feelings
   then soon love will also be called crisis

   I have a crisis for you, darling
   let’s get married
   it’ll be easier for us both

   we’ve got a crisis
   we’d better split up

   Translated by Svetlana Lavochkina

   ти підкурював сигарету
   а вона не горіла
   стояло літо
   і дівчата спалахували від першого-ліпшого
   а я від тебе вже ні 

   — наша любов зникла безвісти, — пояснюю другу
   пропала на одній із воєн
   що ми вели в себе на кухні
   — заміни слово війна на криза, — каже він
   адже кризи бувають у всіх

   пам’ятаєш, була Друга світова криза?
   відповідно і Перша світова
   громадянська криза — у кожного своя
   я забула про Холодну кризу
   їх наче теж було дві
   а ще ж про визвольну кризу треба згадати
   як добре це звучить —
   Визвольна криза 1648–1657
   так і запишіть у підручниках
   криза, яка визволяє
   назавжди вивільнює

   мій прадід загинув від Другої світової кризи
   можливо, від руки іншого мого прадіда
   або від його автомату
   або від його танка
   от тільки неясно
   як цю кризу вони вели один з одним
   чи криза, як мор, їх убила сама
   бо ж у кризах ніби ніхто не винен
   вони невідворотні, як смерть

   і коли наша з тобою хатня війна
   перетворюється на кризу
   чи стає легше
   чи менше болить?
   хіба птахи повертаються з півдня до нас
   а, може, це ми їдемо їм назустріч?
   і що це за мова в нас така —
   бракує слів, щоб описати наші почуття
   лишаються лише криза і любов
   як антоніми

   але якщо любов буде такою складною
   із цими спалахами і згасаннями
   як кров і біль
   (і кров — це зовсім не місячні
   а якесь нове моє почуття)
   (а біль — це твоє)
   якщо вона буде складеною
   з двох різних почуттів
   то скоро й любов почнуть називати кризою 

   у мене до тебе криза, люба
   давай одружимось
   буде легше обом 

   у нас криза
   краще би нам розлучитися

5. Apricots of Donbas / Абрикоси Донбасу

   

   

   ENGUKR

   Where no more apricots grow, Russia starts

    

   1. the coalface

   with eyes sea blue
   and hair flaxen yellow
   faded a little
   it’s not a flag
   it’s my father
   standing in a flooded mine
   water up to his knees
   my father
   his face, like coal —
   with a print
   of an antediluvian field horsetail
   trampled by years
   the sea hardens into salt
   the grass hardens into coal
   and father turns like feather grass
   gray 

   he’s a man
   and men don’t cry —
   so the saying goes
   his cheeks are trenches
   chopped up by the mine
   and the coal
   from my Father’s face
   burned in Donbas bonfires
   and ovens 

   and somewhere high up
   there stands a terricone
   the terricone snarling
   like a dragon
   like a sphinx
   defending its Tutankhamun
   and it’s only me who knows
   that the pit heap in the middle of the steppe
   is nothing but caps from the bottles
   that Dad drank
   and ashes of the cigarettes
   that Dad smoked

    

   2. the terricones of breasts

   these stalks are
   like colored pencils
   stuck along the road
   just now and then
   a truck will pass
   amid the steppe in the copse
   Donbas! Donbas!
   the chimneys hiss
   into the whorl of the sun’s ear 

   you stand
   in the uniform
   of a coal agent
   and smell perfume-like
   of reagents: 

   — I’m a woman
   my element is water:
   this is not just for making tea
   or washing the dishes — no!
   although women don’t work in mines —
   but at factories they very well do
   coal handling
   and I wash the coal
   like I’d wash my braids
   I crush the coal
   like I’d cut potatoes
   or grind meat
   in the factory blender
   and drizzle it over with oil
   melted —
   that is, over this borscht
   I pour reagents
   you know, all these compliments
   to Donbas girls on their beauty
   make sense
   if you see those factories
   if you go down into the mine
   or bathe in the poisoned waters
   of the sumps
   where the broth is dumped
   from this borscht of mine
   climb up the terricone
   and tumble under its blanket
   namely, down its colon
   but before that
   catch a glimpse of the apricot blossom
   supple white apricot blossom
   and in the fall
   see their yellow curls
   from the height of the mine trolley’s flight

    

   (excerpt from a poem “Apricots of Donbas”)

   Translated by Svetlana Lavochkina

   Там, де не ростуть абрикоси, починається Росія.

    

   1. вугілля обличчя

   із очима морськими синіми
   та з волоссям жовтим лляним
   трохи вилинялим
   це не прапор
   це стоїть у шахті
   по коліна у воді
   мій тато
   його обличчя, як вугілля —
   із відтиском
   польового хвоща допотопного
   роками розтоптане
   море твердне сіллю
   трава твердне вугіллям
   а тато стає як трава-ковила
   сивим

    

   він чоловік
   а чоловіки не плачуть —
   так кажуть в рекламі
   а щоки його рівчаками
   порубала шахта
   і вугілля добуте з обличчя
   мого батька
   згоріло в Донбасу пічках
   і багаттях

   а десь там високо
   стоїть терикон
   гарчить терикон
   як дракон
   як сфінкс
   що захищає свого Тутанхамона
   і знаю тільки я одна
   що посеред степу терикон —
   це корки від пляшок
   які тато випив
   і попіл від сигарок
   що викурив тато

    

   2. терикони грудей

   дерева оці
   як кольорові олівці
   понавтикані вздовж дороги
   і тільки часом проїде краз
   посеред степу в лісосмужку
   Донбас! Донбас!
   шипить труба
   сонцю на вушко

   ти стоїш
   у спецформі
   вугляного агента
   і пахнеш парфумно
   реагентами:

    — я жінка
   моя стихія водна:
   це — не тільки зробити чай
   чи помити посуд — ні!
   хоч жінок не беруть у шахту —
   але беруть на фабрику
   вуглепереробну
   і я мию вугілля
   ніби мила би коси
   я вугілля подрібнюю
   наче ріжу картоплю
   або перемелюю м’ясо
   у блендері фабрики
   і заправляю маслом
   розтопленим —
   тобто поливаю цей борщ
   реагентами
   слухай, оці компліменти
   про красу донбаських дівчат
   мають якийсь сенс
   якщо побачити ці заводи
   якщо спуститися в шахти
   або скупатися в отруйних водах
   відстійників
   куди спускають юшку
   від мого оцього борщу
   якщо залізти на терикон
   і провалитись йому під ковдру
   точніше — в пряму кишку
   а перед тим
   побачити цвіт абрикос
   ніжно-білий цвіт абрикос
   а в осінь
   побачити їхнє жовте волосся
   із висоти вагонеткового польоту

    

   (поеми “Абрикоси Донбасу”)